| наду́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | наду́рений | наду́рена | наду́рене | наду́рені |
| родовий | наду́реного | наду́реної | наду́реного | наду́рених |
| давальний | наду́реному | наду́реній | наду́реному | наду́реним |
| знахідний | наду́реного, наду́рений | наду́рену | наду́рене | наду́рених, наду́рені |
| орудний | наду́реним | наду́реною | наду́реним | наду́реними |
| місцевий | на/у наду́реному, наду́ренім | на/у наду́реній | на/у наду́реному, наду́ренім | на/у наду́рених |