| | |
| наду́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наду́тися, наду́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | надмі́мося, надмі́мось, надмі́мся, наду́ймося, наду́ймось |
| 2 особа | надми́ся, надми́сь, наду́йся, наду́йсь | надмі́ться, наду́йтеся, наду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надму́ся, надму́сь, наду́йся, наду́йсь | надмемо́ся, надмемо́сь, надме́мся, наду́ємося, наду́ємось, наду́ємся |
| 2 особа | надме́шся, наду́єшся | надме́теся, надме́тесь, наду́єтеся, наду́єтесь |
| 3 особа | надме́ться, наду́ється | надму́ться, наду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наду́вся, наду́всь | надули́ся, надули́сь |
| жін.р. | надула́ся, надула́сь |
| сер.р. | надуло́ся, надуло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наду́вшись |
