| надяга́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | надяга́тися, надяга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надяга́ймося, надяга́ймось | |
| 2 особа | надяга́йся, надяга́йсь | надяга́йтеся, надяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надяга́тимуся, надяга́тимусь | надяга́тимемося, надяга́тимемось, надяга́тимемся |
| 2 особа | надяга́тимешся | надяга́тиметеся, надяга́тиметесь |
| 3 особа | надяга́тиметься | надяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надяга́юся, надяга́юсь | надяга́ємося, надяга́ємось, надяга́ємся |
| 2 особа | надяга́єшся | надяга́єтеся, надяга́єтесь |
| 3 особа | надяга́ється | надяга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| надяга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | надяга́вся, надяга́всь | надяга́лися, надяга́лись |
| жін. р. | надяга́лася, надяга́лась | |
| сер. р. | надяга́лося, надяга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надяга́вшись | ||