| назира́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (спостерігати) | ||
| Інфінітив | назира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | назира́ймо | |
| 2 особа | назира́й | назира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | назира́тиму | назира́тимемо, назира́тимем |
| 2 особа | назира́тимеш | назира́тимете |
| 3 особа | назира́тиме | назира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | назира́ю | назира́ємо, назира́єм |
| 2 особа | назира́єш | назира́єте |
| 3 особа | назира́є | назира́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| назира́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | назира́в | назира́ли |
| жін. р. | назира́ла | |
| сер. р. | назира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| назира́вши | ||