| | |
| назира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (спостерігати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | назира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | назира́ймо |
| 2 особа | назира́й | назира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | назира́тиму | назира́тимемо, назира́тимем |
| 2 особа | назира́тимеш | назира́тимете |
| 3 особа | назира́тиме | назира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | назира́ю | назира́ємо, назира́єм |
| 2 особа | назира́єш | назира́єте |
| 3 особа | назира́є | назира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| назира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | назира́в | назира́ли |
| жін. р. | назира́ла |
| сер. р. | назира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| назира́вши |
