| | | | |
| найбоязкі́ший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найбоязкі́ший | найбоязкі́ша | найбоязкі́ше | найбоязкі́ші |
| родовий | найбоязкі́шого | найбоязкі́шої | найбоязкі́шого | найбоязкі́ших |
| давальний | найбоязкі́шому | найбоязкі́шій | найбоязкі́шому | найбоязкі́шим |
| знахідний | найбоязкі́ший, найбоязкі́шого | найбоязкі́шу | найбоязкі́ше | найбоязкі́ші, найбоязкі́ших |
| орудний | найбоязкі́шим | найбоязкі́шою | найбоязкі́шим | найбоязкі́шими |
| місцевий | на/у найбоязкі́шому, найбоязкі́шім | на/у найбоязкі́шій | на/у найбоязкі́шому, найбоязкі́шім | на/у найбоязкі́ших |
