| | | | |
| найбундю́чніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найбундю́чніший | найбундю́чніша | найбундю́чніше | найбундю́чніші |
| родовий | найбундю́чнішого | найбундю́чнішої | найбундю́чнішого | найбундю́чніших |
| давальний | найбундю́чнішому | найбундю́чнішій | найбундю́чнішому | найбундю́чнішим |
| знахідний | найбундю́чніший, найбундю́чнішого | найбундю́чнішу | найбундю́чніше | найбундю́чніші, найбундю́чніших |
| орудний | найбундю́чнішим | найбундю́чнішою | найбундю́чнішим | найбундю́чнішими |
| місцевий | на/у найбундю́чнішому, найбундю́чнішім | на/у найбундю́чнішій | на/у найбундю́чнішому, найбундю́чнішім | на/у найбундю́чніших |