| | | | |
| найоб’є́мніший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | найоб’є́мніший | найоб’є́мніша | найоб’є́мніше | найоб’є́мніші |
| родовий | найоб’є́мнішого | найоб’є́мнішої | найоб’є́мнішого | найоб’є́мніших |
| давальний | найоб’є́мнішому | найоб’є́мнішій | найоб’є́мнішому | найоб’є́мнішим |
| знахідний | найоб’є́мніший, найоб’є́мнішого | найоб’є́мнішу | найоб’є́мніше | найоб’є́мніші, найоб’є́мніших |
| орудний | найоб’є́мнішим | найоб’є́мнішою | найоб’є́мнішим | найоб’є́мнішими |
| місцевий | на/у найоб’є́мнішому, найоб’є́мнішім | на/у найоб’є́мнішій | на/у найоб’є́мнішому, найоб’є́мнішім | на/у найоб’є́мніших |