| найсамобу́тніший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | найсамобу́тніший | найсамобу́тніша | найсамобу́тніше | найсамобу́тніші |
| родовий | найсамобу́тнішого | найсамобу́тнішої | найсамобу́тнішого | найсамобу́тніших |
| давальний | найсамобу́тнішому | найсамобу́тнішій | найсамобу́тнішому | найсамобу́тнішим |
| знахідний | найсамобу́тніший | найсамобу́тнішу | найсамобу́тніше | найсамобу́тніші |
| орудний | найсамобу́тнішим | найсамобу́тнішою | найсамобу́тнішим | найсамобу́тнішими |
| місцевий | на/у найсамобу́тнішому, найсамобу́тнішім | на/у найсамобу́тнішій | на/у найсамобу́тнішому, найсамобу́тнішім | на/у найсамобу́тніших |