| | |
| наноси́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (багато, довго поносити що-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наноси́тися, наноси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наносі́мося, наносі́мось, наносі́мся |
| 2 особа | наноси́ся, наноси́сь | наносі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наношу́ся, наношу́сь | нано́симося, нано́симось, нано́симся |
| 2 особа | нано́сишся | нано́ситеся, нано́ситесь |
| 3 особа | нано́ситься | нано́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наноси́вся, наноси́всь | наноси́лися, наноси́лись |
| жін.р. | наноси́лася, наноси́лась |
| сер.р. | наноси́лося, наноси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наноси́вшись |
