| | |
| наспіва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наспіва́тися, наспіва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наспіва́ймося, наспіва́ймось |
| 2 особа | наспіва́йся, наспіва́йсь | наспіва́йтеся, наспіва́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наспіва́юся, наспіва́юсь | наспіва́ємося, наспіва́ємось, наспіва́ємся |
| 2 особа | наспіва́єшся | наспіва́єтеся, наспіва́єтесь |
| 3 особа | наспіва́ється | наспіва́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наспіва́вся, наспіва́всь | наспіва́лися, наспіва́лись |
| жін.р. | наспіва́лася, наспіва́лась |
| сер.р. | наспіва́лося, наспіва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наспіва́вшись |
