| | |
| наста́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наста́витися, наста́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наста́вмося, наста́вмось |
| 2 особа | наста́вся | наста́втеся, наста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наста́влюся, наста́влюсь | наста́вимося, наста́вимось, наста́вимся |
| 2 особа | наста́вишся | наста́витеся, наста́витесь |
| 3 особа | наста́виться | наста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наста́вився, наста́вивсь | наста́вилися, наста́вились |
| жін.р. | наста́вилася, наста́вилась |
| сер.р. | наста́вилося, наста́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наста́вившись |
