| настобу́рчити – дієслово доконаного виду | ||
| (настовбурчити) | ||
| Інфінітив | настобу́рчити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | настобу́рчмо | |
| 2 особа | настобу́рч | настобу́рчте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | настобу́рчу | настобу́рчимо, настобу́рчим |
| 2 особа | настобу́рчиш | настобу́рчите |
| 3 особа | настобу́рчить | настобу́рчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | настобу́рчив | настобу́рчили |
| жін.р. | настобу́рчила | |
| сер.р. | настобу́рчило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| настобу́рчений | ||
| Безособова форма | ||
| настобу́рчено | ||
| Дієприслівник | ||
| настобу́рчивши | ||