настро́млювання – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | настро́млювання | |
родовий | настро́млювання | |
давальний | настро́млюванню | |
знахідний | настро́млювання | |
орудний | настро́млюванням | |
місцевий | на/у настро́млюванні, настро́млюванню | |
кличний | настро́млювання* |