| | |
| настру́нчувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настру́нчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настру́нчуймо |
| 2 особа | настру́нчуй | настру́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настру́нчуватиму | настру́нчуватимемо, настру́нчуватимем |
| 2 особа | настру́нчуватимеш | настру́нчуватимете |
| 3 особа | настру́нчуватиме | настру́нчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настру́нчую | настру́нчуємо, настру́нчуєм |
| 2 особа | настру́нчуєш | настру́нчуєте |
| 3 особа | настру́нчує | настру́нчують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| настру́нчуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | настру́нчував | настру́нчували |
| жін. р. | настру́нчувала |
| сер. р. | настру́нчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настру́нчувавши |
