натро́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | натро́нний | натро́нна | натро́нне | натро́нні |
родовий | натро́нного | натро́нної | натро́нного | натро́нних |
давальний | натро́нному | натро́нній | натро́нному | натро́нним |
знахідний | натро́нний | натро́нну | натро́нне | натро́нні |
орудний | натро́нним | натро́нною | натро́нним | натро́нними |
місцевий | на/у натро́нному, натро́ннім | на/у натро́нній | на/у натро́нному, натро́ннім | на/у натро́нних |