| натягти́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (тягнучи, зробити тугим, пружним) | ||
| Інфінітив | натягти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | натягні́мо, натягні́м | |
| 2 особа | натягни́ | натягні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | натягну́ | натя́гнемо, натя́гнем |
| 2 особа | натя́гнеш | натя́гнете |
| 3 особа | натя́гне | натя́гнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | натя́г | натягли́ |
| жін.р. | натягла́ | |
| сер.р. | натягло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| натя́гши | ||