нафа́бритися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | нафа́бритися, нафа́бритись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нафа́брмося, нафа́брмось | |
2 особа | нафа́брся | нафа́бртеся, нафа́бртесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нафа́брюся, нафа́брюсь | нафа́бримося, нафа́бримось, нафа́бримся |
2 особа | нафа́бришся | нафа́бритеся, нафа́бритесь |
3 особа | нафа́бриться | нафа́бряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нафа́брився, нафа́бривсь | нафа́брилися, нафа́брились |
жін.р. | нафа́брилася, нафа́брилась | |
сер.р. | нафа́брилося, нафа́брилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нафа́брившись |