наха́бник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | наха́бник | наха́бники |
родовий | наха́бника | наха́бників |
давальний | наха́бникові, наха́бнику | наха́бникам |
знахідний | наха́бника | наха́бників |
орудний | наха́бником | наха́бниками |
місцевий | на/у наха́бникові, наха́бнику | на/у наха́бниках |
кличний | наха́бнику | наха́бники |
[розм.] |