| | | | |
| нахабнува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нахабнува́тий | нахабнува́та | нахабнува́те | нахабнува́ті |
| родовий | нахабнува́того | нахабнува́тої | нахабнува́того | нахабнува́тих |
| давальний | нахабнува́тому | нахабнува́тій | нахабнува́тому | нахабнува́тим |
| знахідний | нахабнува́тий, нахабнува́того | нахабнува́ту | нахабнува́те | нахабнува́ті, нахабнува́тих |
| орудний | нахабнува́тим | нахабнува́тою | нахабнува́тим | нахабнува́тими |
| місцевий | на/у нахабнува́тому, нахабнува́тім | на/у нахабнува́тій | на/у нахабнува́тому, нахабнува́тім | на/у нахабнува́тих |
