| націди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | націди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | націді́мо, націді́м | |
| 2 особа | націди́ | націді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | націджу́ | наці́димо, наці́дим |
| 2 особа | наці́диш | наці́дите |
| 3 особа | наці́дить | наці́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | націди́в | націди́ли |
| жін.р. | націди́ла | |
| сер.р. | націди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наці́джений | ||
| Безособова форма | ||
| наці́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| націди́вши | ||