| | |
| націлува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | націлува́тися, націлува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | націлу́ймося, націлу́ймось |
| 2 особа | націлу́йся, націлу́йсь | націлу́йтеся, націлу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | націлу́юся, націлу́юсь | націлу́ємося, націлу́ємось, націлу́ємся |
| 2 особа | націлу́єшся | націлу́єтеся, націлу́єтесь |
| 3 особа | націлу́ється | націлу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | націлува́вся, націлува́всь | націлува́лися, націлува́лись |
| жін.р. | націлува́лася, націлува́лась |
| сер.р. | націлува́лося, націлува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| націлува́вшись |
