націотвірни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | націотвірни́й | націотвірна́ | націотвірне́ | націотвірні́ |
родовий | націотвірно́го | націотвірно́ї | націотвірно́го | націотвірни́х |
давальний | націотвірно́му | націотвірні́й | націотвірно́му | націотвірни́м |
знахідний | націотвірни́й, націотвірно́го | націотвірну́ | націотвірне́ | націотвірні́, націотвірни́х |
орудний | націотвірни́м | націотвірно́ю | націотвірни́м | націотвірни́ми |
місцевий | на/у націотвірно́му, націотвірні́м | на/у націотвірні́й | на/у націотвірно́му, націотвірні́м | на/у націотвірни́х |