начи́стити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | начи́стити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | начи́стьмо | |
2 особа | начи́сть | начи́стьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | начи́щу | начи́стимо, начи́стим |
2 особа | начи́стиш | начи́стите |
3 особа | начи́стить | начи́стять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | начи́стив | начи́стили |
жін.р. | начи́стила | |
сер.р. | начи́стило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
начи́щений | ||
Безособова форма | ||
начи́щено | ||
Дієприслівник | ||
начи́стивши |