| начу́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | начу́тися, начу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | начу́ймося, начу́ймось | |
| 2 особа | начу́йся, начу́йсь | начу́йтеся, начу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | начу́юся, начу́юсь | начу́ємося, начу́ємось, начу́ємся |
| 2 особа | начу́єшся | начу́єтеся, начу́єтесь |
| 3 особа | начу́ється | начу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | начу́вся, начу́всь | начу́лися, начу́лись |
| жін.р. | начу́лася, начу́лась | |
| сер.р. | начу́лося, начу́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| начу́вшись | ||