| нащу́пувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | нащу́пувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нащу́пуймо | |
| 2 особа | нащу́пуй | нащу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нащу́пуватиму | нащу́пуватимемо, нащу́пуватимем |
| 2 особа | нащу́пуватимеш | нащу́пуватимете |
| 3 особа | нащу́пуватиме | нащу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нащу́пую | нащу́пуємо, нащу́пуєм |
| 2 особа | нащу́пуєш | нащу́пуєте |
| 3 особа | нащу́пує | нащу́пують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нащу́пуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нащу́пував | нащу́пували |
| жін. р. | нащу́пувала | |
| сер. р. | нащу́пувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нащу́пуваний | ||
| Безособова форма | ||
| нащу́пувано | ||
| Дієприслівник | ||
| нащу́пувавши | ||