нащу́рений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нащу́рений | нащу́рена | нащу́рене | нащу́рені |
родовий | нащу́реного | нащу́реної | нащу́реного | нащу́рених |
давальний | нащу́реному | нащу́реній | нащу́реному | нащу́реним |
знахідний | нащу́рений, нащу́реного | нащу́рену | нащу́рене | нащу́рені, нащу́рених |
орудний | нащу́реним | нащу́реною | нащу́реним | нащу́реними |
місцевий | на/у нащу́реному, нащу́ренім | на/у нащу́реній | на/у нащу́реному, нащу́ренім | на/у нащу́рених |