| наї́жуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | наї́жуватися, наї́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наї́жуймося, наї́жуймось | |
| 2 особа | наї́жуйся, наї́жуйсь | наї́жуйтеся, наї́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наї́жуватимуся, наї́жуватимусь | наї́жуватимемося, наї́жуватимемось, наї́жуватимемся |
| 2 особа | наї́жуватимешся | наї́жуватиметеся, наї́жуватиметесь |
| 3 особа | наї́жуватиметься | наї́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наї́жуюся, наї́жуюсь | наї́жуємося, наї́жуємось, наї́жуємся |
| 2 особа | наї́жуєшся | наї́жуєтеся, наї́жуєтесь |
| 3 особа | наї́жується | наї́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наї́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наї́жувався, наї́жувавсь | наї́жувалися, наї́жувались |
| жін. р. | наї́жувалася, наї́жувалась | |
| сер. р. | наї́жувалося, наї́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наї́жувавшись | ||