| | |
| наї́здитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наї́здитися, наї́здитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наї́здьмося, наї́здьмось |
| 2 особа | наї́здься | наї́здьтеся, наї́здьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наї́жджуся, наї́жджусь | наї́здимося, наї́здимось, наї́здимся |
| 2 особа | наї́здишся | наї́здитеся, наї́здитесь |
| 3 особа | наї́здиться | наї́здяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | наї́здився, наї́здивсь | наї́здилися, наї́здились |
| жін.р. | наї́здилася, наї́здилась |
| сер.р. | наї́здилося, наї́здилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наї́здившись |
