| наґоґо́шений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | наґоґо́шений | наґоґо́шена | наґоґо́шене | наґоґо́шені |
| родовий | наґоґо́шеного | наґоґо́шеної | наґоґо́шеного | наґоґо́шених |
| давальний | наґоґо́шеному | наґоґо́шеній | наґоґо́шеному | наґоґо́шеним |
| знахідний | наґоґо́шений, наґоґо́шеного | наґоґо́шену | наґоґо́шене | наґоґо́шені, наґоґо́шених |
| орудний | наґоґо́шеним | наґоґо́шеною | наґоґо́шеним | наґоґо́шеними |
| місцевий | на/у наґоґо́шеному, наґоґо́шенім | на/у наґоґо́шеній | на/у наґоґо́шеному, наґоґо́шенім | на/у наґоґо́шених |