небагатомо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | небагатомо́вний | небагатомо́вна | небагатомо́вне | небагатомо́вні |
родовий | небагатомо́вного | небагатомо́вної | небагатомо́вного | небагатомо́вних |
давальний | небагатомо́вному | небагатомо́вній | небагатомо́вному | небагатомо́вним |
знахідний | небагатомо́вний, небагатомо́вного | небагатомо́вну | небагатомо́вне | небагатомо́вні, небагатомо́вних |
орудний | небагатомо́вним | небагатомо́вною | небагатомо́вним | небагатомо́вними |
місцевий | на/у небагатомо́вному, небагатомо́внім | на/у небагатомо́вній | на/у небагатомо́вному, небагатомо́внім | на/у небагатомо́вних |