неби́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неби́тий | неби́та | неби́те | неби́ті |
родовий | неби́того | неби́тої | неби́того | неби́тих |
давальний | неби́тому | неби́тій | неби́тому | неби́тим |
знахідний | неби́тий, неби́того | неби́ту | неби́те | неби́ті, неби́тих |
орудний | неби́тим | неби́тою | неби́тим | неби́тими |
місцевий | на/у неби́тому, неби́тім | на/у неби́тій | на/у неби́тому, неби́тім | на/у неби́тих |