| | | | |
| невпізна́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (якого не можна впізнати) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | невпізна́нний | невпізна́нна | невпізна́нне | невпізна́нні |
| родовий | невпізна́нного | невпізна́нної | невпізна́нного | невпізна́нних |
| давальний | невпізна́нному | невпізна́нній | невпізна́нному | невпізна́нним |
| знахідний | невпізна́нний, невпізна́нного | невпізна́нну | невпізна́нне | невпізна́нні, невпізна́нних |
| орудний | невпізна́нним | невпізна́нною | невпізна́нним | невпізна́нними |
| місцевий | на/у невпізна́нному, невпізна́ннім | на/у невпізна́нній | на/у невпізна́нному, невпізна́ннім | на/у невпізна́нних |
