невідборо́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невідборо́нний | невідборо́нна | невідборо́нне | невідборо́нні |
родовий | невідборо́нного | невідборо́нної | невідборо́нного | невідборо́нних |
давальний | невідборо́нному | невідборо́нній | невідборо́нному | невідборо́нним |
знахідний | невідборо́нний, невідборо́нного | невідборо́нну | невідборо́нне | невідборо́нні, невідборо́нних |
орудний | невідборо́нним | невідборо́нною | невідборо́нним | невідборо́нними |
місцевий | на/у невідборо́нному, невідборо́ннім | на/у невідборо́нній | на/у невідборо́нному, невідборо́ннім | на/у невідборо́нних |