| невідпрацьо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невідпрацьо́ваний | невідпрацьо́вана | невідпрацьо́ване | невідпрацьо́вані |
| родовий | невідпрацьо́ваного | невідпрацьо́ваної | невідпрацьо́ваного | невідпрацьо́ваних |
| давальний | невідпрацьо́ваному | невідпрацьо́ваній | невідпрацьо́ваному | невідпрацьо́ваним |
| знахідний | невідпрацьо́ваний | невідпрацьо́вану | невідпрацьо́ване | невідпрацьо́вані |
| орудний | невідпрацьо́ваним | невідпрацьо́ваною | невідпрацьо́ваним | невідпрацьо́ваними |
| місцевий | на/у невідпрацьо́ваному, невідпрацьо́ванім | на/у невідпрацьо́ваній | на/у невідпрацьо́ваному, невідпрацьо́ванім | на/у невідпрацьо́ваних |