невідшкодо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невідшкодо́ваний | невідшкодо́вана | невідшкодо́ване | невідшкодо́вані |
родовий | невідшкодо́ваного | невідшкодо́ваної | невідшкодо́ваного | невідшкодо́ваних |
давальний | невідшкодо́ваному | невідшкодо́ваній | невідшкодо́ваному | невідшкодо́ваним |
знахідний | невідшкодо́ваний | невідшкодо́вану | невідшкодо́ване | невідшкодо́вані |
орудний | невідшкодо́ваним | невідшкодо́ваною | невідшкодо́ваним | невідшкодо́ваними |
місцевий | на/у невідшкодо́ваному, невідшкодо́ванім | на/у невідшкодо́ваній | на/у невідшкодо́ваному, невідшкодо́ванім | на/у невідшкодо́ваних |