| невід’є́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невід’є́мний | невід’є́мна | невід’є́мне | невід’є́мні |
| родовий | невід’є́много | невід’є́мної | невід’є́много | невід’є́мних |
| давальний | невід’є́мному | невід’є́мній | невід’є́мному | невід’є́мним |
| знахідний | невід’є́мний | невід’є́мну | невід’є́мне | невід’є́мні |
| орудний | невід’є́мним | невід’є́мною | невід’є́мним | невід’є́мними |
| місцевий | на/у невід’є́мному, невід’є́мнім | на/у невід’є́мній | на/у невід’є́мному, невід’є́мнім | на/у невід’є́мних |