| неві́льничий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неві́льничий | неві́льнича | неві́льниче | неві́льничі |
| родовий | неві́льничого | неві́льничої | неві́льничого | неві́льничих |
| давальний | неві́льничому | неві́льничій | неві́льничому | неві́льничим |
| знахідний | неві́льничий, неві́льничого | неві́льничу | неві́льниче | неві́льничі, неві́льничих |
| орудний | неві́льничим | неві́льничою | неві́льничим | неві́льничими |
| місцевий | на/у неві́льничому, неві́льничім | на/у неві́льничій | на/у неві́льничому, неві́льничім | на/у неві́льничих |