| незві́дний – прикметник | ||||
| (такий, що не зводиться) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незві́дний | незві́дна | незві́дне | незві́дні |
| родовий | незві́дного | незві́дної | незві́дного | незві́дних |
| давальний | незві́дному | незві́дній | незві́дному | незві́дним |
| знахідний | незві́дний, незві́дного | незві́дну | незві́дне | незві́дні, незві́дних |
| орудний | незві́дним | незві́дною | незві́дним | незві́дними |
| місцевий | на/у незві́дному, незві́днім | на/у незві́дній | на/у незві́дному, незві́днім | на/у незві́дних |