незлічи́мий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незлічи́мий | незлічи́ма | незлічи́ме | незлічи́мі |
родовий | незлічи́мого | незлічи́мої | незлічи́мого | незлічи́мих |
давальний | незлічи́мому | незлічи́мій | незлічи́мому | незлічи́мим |
знахідний | незлічи́мий, незлічи́мого | незлічи́му | незлічи́ме | незлічи́мі, незлічи́мих |
орудний | незлічи́мим | незлічи́мою | незлічи́мим | незлічи́мими |
місцевий | на/у незлічи́мому, незлічи́мім | на/у незлічи́мій | на/у незлічи́мому, незлічи́мім | на/у незлічи́мих |