не́змир – іменник чоловічого роду | ||
(стан ворогування) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | не́змир | |
родовий | не́змиру | |
давальний | не́змиру, не́змирові | |
знахідний | не́змир | |
орудний | не́змиром | |
місцевий | на/у не́змирі, по не́змиру | |
кличний | не́змире* | |
[розм.] |