незобу́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незобу́тий | незобу́та | незобу́те | незобу́ті |
родовий | незобу́того | незобу́тої | незобу́того | незобу́тих |
давальний | незобу́тому | незобу́тій | незобу́тому | незобу́тим |
знахідний | незобу́тий | незобу́ту | незобу́те | незобу́ті |
орудний | незобу́тим | незобу́тою | незобу́тим | незобу́тими |
місцевий | на/у незобу́тому, незобу́тім | на/у незобу́тій | на/у незобу́тому, незобу́тім | на/у незобу́тих |