| незрозумілоязи́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незрозумілоязи́кий | незрозумілоязи́ка | незрозумілоязи́ке | незрозумілоязи́кі |
| родовий | незрозумілоязи́кого | незрозумілоязи́кої | незрозумілоязи́кого | незрозумілоязи́ких |
| давальний | незрозумілоязи́кому | незрозумілоязи́кій | незрозумілоязи́кому | незрозумілоязи́ким |
| знахідний | незрозумілоязи́кий, незрозумілоязи́кого | незрозумілоязи́ку | незрозумілоязи́ке | незрозумілоязи́кі, незрозумілоязи́ких |
| орудний | незрозумілоязи́ким | незрозумілоязи́кою | незрозумілоязи́ким | незрозумілоязи́кими |
| місцевий | на/у незрозумілоязи́кому, незрозумілоязи́кім | на/у незрозумілоязи́кій | на/у незрозумілоязи́кому, незрозумілоязи́кім | на/у незрозумілоязи́ких |