незру́шений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незру́шений | незру́шена | незру́шене | незру́шені |
родовий | незру́шеного | незру́шеної | незру́шеного | незру́шених |
давальний | незру́шеному | незру́шеній | незру́шеному | незру́шеним |
знахідний | незру́шений, незру́шеного | незру́шену | незру́шене | незру́шені, незру́шених |
орудний | незру́шеним | незру́шеною | незру́шеним | незру́шеними |
місцевий | на/у незру́шеному, незру́шенім | на/у незру́шеній | на/у незру́шеному, незру́шенім | на/у незру́шених |