незру́шний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незру́шний | незру́шна | незру́шне | незру́шні |
родовий | незру́шного | незру́шної | незру́шного | незру́шних |
давальний | незру́шному | незру́шній | незру́шному | незру́шним |
знахідний | незру́шний, незру́шного | незру́шну | незру́шне | незру́шні, незру́шних |
орудний | незру́шним | незру́шною | незру́шним | незру́шними |
місцевий | на/у незру́шному, незру́шнім | на/у незру́шній | на/у незру́шному, незру́шнім | на/у незру́шних |