| нез’ясо́ваний – прикметник | ||||
| (не пояснений, невідомий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нез’ясо́ваний | нез’ясо́вана | нез’ясо́ване | нез’ясо́вані |
| родовий | нез’ясо́ваного | нез’ясо́ваної | нез’ясо́ваного | нез’ясо́ваних |
| давальний | нез’ясо́ваному | нез’ясо́ваній | нез’ясо́ваному | нез’ясо́ваним |
| знахідний | нез’ясо́ваний | нез’ясо́вану | нез’ясо́ване | нез’ясо́вані |
| орудний | нез’ясо́ваним | нез’ясо́ваною | нез’ясо́ваним | нез’ясо́ваними |
| місцевий | на/у нез’ясо́ваному, нез’ясо́ванім | на/у нез’ясо́ваній | на/у нез’ясо́ваному, нез’ясо́ванім | на/у нез’ясо́ваних |