некліти́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некліти́нний | некліти́нна | некліти́нне | некліти́нні |
родовий | некліти́нного | некліти́нної | некліти́нного | некліти́нних |
давальний | некліти́нному | некліти́нній | некліти́нному | некліти́нним |
знахідний | некліти́нний | некліти́нну | некліти́нне | некліти́нні |
орудний | некліти́нним | некліти́нною | некліти́нним | некліти́нними |
місцевий | на/у некліти́нному, некліти́ннім | на/у некліти́нній | на/у некліти́нному, некліти́ннім | на/у некліти́нних |