некороно́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некороно́ваний | некороно́вана | некороно́ване | некороно́вані |
родовий | некороно́ваного | некороно́ваної | некороно́ваного | некороно́ваних |
давальний | некороно́ваному | некороно́ваній | некороно́ваному | некороно́ваним |
знахідний | некороно́ваний, некороно́ваного | некороно́вану | некороно́ване | некороно́вані, некороно́ваних |
орудний | некороно́ваним | некороно́ваною | некороно́ваним | некороно́ваними |
місцевий | на/у некороно́ваному, некороно́ванім | на/у некороно́ваній | на/у некороно́ваному, некороно́ванім | на/у некороно́ваних |