| | |
| не́мжитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (щулитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | не́мжитися, не́мжитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | не́мжімося, не́мжімось, не́мжімся |
| 2 особа | не́мжися, не́мжись | не́мжіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | не́мжитимуся, не́мжитимусь | не́мжитимемося, не́мжитимемось, не́мжитимемся |
| 2 особа | не́мжитимешся | не́мжитиметеся, не́мжитиметесь |
| 3 особа | не́мжитиметься | не́мжитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | не́мжуся, не́мжусь | не́мжимося, не́мжимось, не́мжимся |
| 2 особа | не́мжишся | не́мжитеся, не́мжитесь |
| 3 особа | не́мжиться | не́мжаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| не́мжачись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | не́мжився, не́мживсь | не́мжилися, не́мжились |
| жін. р. | не́мжилася, не́мжилась |
| сер. р. | не́мжилося, не́мжилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| не́мжившись |
