неможли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неможли́вий | неможли́ва | неможли́ве | неможли́ві |
родовий | неможли́вого | неможли́вої | неможли́вого | неможли́вих |
давальний | неможли́вому | неможли́вій | неможли́вому | неможли́вим |
знахідний | неможли́вий, неможли́вого | неможли́ву | неможли́ве | неможли́ві, неможли́вих |
орудний | неможли́вим | неможли́вою | неможли́вим | неможли́вими |
місцевий | на/у неможли́вому, неможли́вім | на/у неможли́вій | на/у неможли́вому, неможли́вім | на/у неможли́вих |